Не лише кутя: 12 незвичних пісних страв на Святвечір

Увечері напередодні Різдва святковий стіл у багатьох родинах вкривається обов’язковими атрибутами — кутею, узваром, хлібом та іншими пісними стравами. Загалом їх має бути рівно дванадцять — на честь кількості апостолів або місяців року.

Традиції важливі, але навіть у них є простір для нових смаків і менш відомих автентичних рецептів. Якщо цього року вам хочеться урізноманітнити святкове меню й додати до нього щось нове — цей матеріал стане гарною підказкою.

Корочун 

Українська різдвяна випічка поєднує в собі не лише автентичні, а й глибоко обрядові страви. Корочун — один із найдавніших символічних хлібів, тісно пов’язаний із календарними традиціями. Його назва походить від давньослов’янського слова «корочити» — скорочувати, адже хліб пекли в період зимового сонцестояння, коли день є найкоротшим у році. Вважалося, що саме після корочуна світло починає повертатися, а темрява відступає.

Корочун символізував сонце, тепло й родючість, тому був важливою частиною ритуалів, покликаних принести добробут, здоров’я та врожай у новому році. Як хліб зимового свята, він уособлював оновлення природи та перехід від зими до весни, тож його готували з особливим трепетом і ставили на святковий стіл.

Традиційно корочун випікали з дріжджового тіста на пшеничному борошні, іноді з додаванням меду чи молока. Хліб зазвичай мав круглу форму як символ сонця та прикрашався надрізами або орнаментами.

Яворівський пиріг 

Традиційна святкова страва Галичини, внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Водночас у центральних і східних регіонах про нього знають не так багато, тож для багатьох він може стати справжнім відкриттям.

Основу пирога становить м’яке дріжджове тісто, а начинка — поєднання картоплі та гречки, присмачених цибулею. Поза періодом посту її також доповнюють шкварками, аби надати смаку більшої насиченості. Подають яворівський пиріг із грибною мачанкою або теплим сметанково-хріновим соусом.

Мачанка з грибів

Ще одна традиційна страва, популярна на Галичині та Закарпатті. Мачанку, або грибну підливу, зазвичай готують із лісових грибів, але для сучасних умов рецепт часто адаптують, використовуючи печериці. Окрім яворівського пирога, мачанка чудово поєднується з відвареними крупами, кашами, картоплею чи кнедлями.

Картопляні кнедлі

Ця страва дозволяє звичайне картопляне пюре перетворити на щось особливе й надзвичайно смачне. Кнедлі подають зі сметаною, вершковим маслом або підливою — і вони легко стають родзинкою святкового столу.

Паштет з грибів 

Ніжна домашня намазка з глибоким грибним смаком і теплою пряною нотою. Поєднання опеньків, моркви та цибулі створює збалансовану текстуру, яка легко намазується й добре тримає форму. Пісний і вегетаріанський, цей паштет ідеально пасує до хліба чи іншої випічки.

Книш

Цей пиріг здавна належав до обрядових страв і був частим гостем на столах наших пращурів. Особливо популярним був картопляний книш — його готували до великих свят: на Святвечір, у період Великого посту та на Зелену неділю.

Основу книша складають круглі пласти тіста, по краях яких робили надрізи ложкою, змоченою в олії. Візуально така заготовка нагадувала квітку. У центр викладали начинку, а «пелюстки» обережно витягували й загортали всередину, щільно зліплюючи між собою. Так формувалися невеликі, красиво відкриті пироги.

Подільські розрепанці

Невеликі картопляні пиріжки, скріплені лише по краях, традиційно начиняли горохом або квасолею. Подають їх із «маштаркою» — соусом із горіхів, насіння гарбуза та льону, змішаних зі сметаною, який додає страві особливого смаку. 

Колись ці картопляники вважали символом гостинності: ними зустрічали поважних гостей, а наречені випікали їх для родичів майбутнього чоловіка. Кожна родина мала власний рецепт, який передавався з покоління в покоління, зберігаючи традиції та тепло дому.

Товчанка

Страва з картоплі, яку українці готували ще понад сто років тому, — картопляне пюре з квасолею та маком. Проста за складом, але напрочуд поживна, вона часто з’являлася на пісному та святковому столі, поєднуючи доступні інгредієнти з виразним смаком.

Для приготування найкраще обирати картоплю з високим вмістом крохмалю — вона зробить пюре ніжним і кремовим. Квасолю варто брати білу або цвітну, головне — солодку на смак і добре розварену, щоб вона м’яко поєдналася з картоплею. Мак додає страві делікатної текстури та кольору.

Цвіклі

Закуска, характерна для української та польської кухні, готується з тертого печеного або вареного столового буряка, хрону та ароматних прянощів. Її подають у невеликих салатницях, а найчастіше готують напередодні Різдва, на Святвечір або Великдень.

Маковий пиріг 

Взимку, і перед Різдвом особливо, з’являється майже фізична потреба в випічці і її таки можна задовольнити навіть без яєць, молока та масла. Ви можете приготувати цей маковий пиріг, котрий виходить дуже пряним і передсвятковим. Рецепт же тут досить простий: змішати всі інгредієнти й запекти.

Ґомбовці 

Традиційний десерт закарпатської кухні, що нагадує великі вареники або галушки з кисломолочного сиру з начинкою. За бажання тісто можна адаптувати й приготувати на основі води. Ґомбовці готують на парі або відварюють, а подають із ароматною обсмаженою паніровкою, цукром чи сметаною. Це страва з м’якою текстурою та теплим домашнім смаком, у якій переплітаються українські й угорські кулінарні традиції.

Закарпатський баник

Локальна дріжджова випічка Закарпаття, маловідома за межами регіону. Традиційними начинками для баника є мак, сир, яблука або горіхи. Остання — найрідкісніша, але водночас одна з найнасиченіших за смаком, тож радимо спробувати саме її. Найкраще підійдуть волоські горіхи.