На початку жовтня весь світ fashion став свідком грандіозного (й буквально «космічного») дебюту Матьє Блазі для Chanel. У стінах культового Grand Palais, що вже десятки років зустрічає поціновувачів бренду на сезонних показах, пройшло видовищне шоу, у якому переплелися традиційні коди модного дому та свіже бачення нового креативного директора.
Тепер же, всього за два місяці після гучного початку історії в Chanel, Матьє Блазі запросив гостей на свій перший показ міжсезонної колекції Métiers d’Art. І цього разу — не до звичної паризької локації, а до закинутої станції метро Bowery в Нью-Йорку, яка лише підкреслила урбаністичний настрій лінійки.
Станцію спеціально прикрасили тематичними декораціями — вінтажними турнікетами, що немовби перенеслися у часі з минулих десятиліть, газетними кіосками — і пофарбували все у дещо вицвілий кораловий відтінок.
«Мене завжди цікавило метро Нью-Йорка, тому що, на мій погляд, це єдине місто у світі, де підземкою користуються всі верстви суспільства. І я думаю, що це місце, де немає ієрархії», — розповів Блазі, який і сам провів у Великому Яблуці чимало часу.
До того ж, хоч Нью-Йорк і не є місцем базування дому, його з Chanel повʼязує довга історія, яка починається від першого візиту Габрієль у 1931 році й закінчується останньою колекцією Карла Лагерфельда, виставленою у Метрополітен-музеї у 2018 році. Тому те, що новий креативний директор бренду вирішив повернутися до історичного місця й представити лінійку в його дусі, стало не таким вже й сюрпризом для шанувальників.
Українська модель Юра Романюк
Як зазначає WWD, показ охопив цілу мандрівку крізь десятиліття — від грайливих «вулик»-зачісок 20-х до впізнаваних силуетів 80-х, де тваринні принти стали ледь не новою мовою Chanel. Особливо вражали твідові сети, виконані вручну у леопардових мотивах — техніка, яка для дому стала фактично новою ремісничою територією.
Шовк у колекції тонко натякав на каракуль, улюблений матеріал Габрієль, а постер фільму «Сьогодні ввечері або ніколи» 1931 року оживав у делікатній твідовій інтерпретації. Легкість стала головним настроєм — у мерехтливих омбре-сукнях, у повітряних «пелюсткових» спідницях, поєднаних із простими водолазками.
Ця ж гра між стриманістю і розкішшю перейшла й у knitwear, і в американську спортивну лексику. Нові фланелеві штани з клітинкою, букле й ланцюжками на подолі Блазі назвав «версією Пендлтона для Габрієль» — і в цьому його любов до текстилю відчувалася найчіткіше.
У підсумку він не просто привіз Chanel у Bowery — він дозволив самому Нью-Йорку вплестися в ДНК колекції.
